Гурт, який починався в Миколаєві
«Сусіди Стерплять» — колектив, заснований наприкінці 2017 року в Миколаєві вокалістом Артуром Зубаревим. Учасники познайомилися завдяки місцевому музичному руху, де регулярно грали молоді гурти, а перші виступи відбувалися в невеликих клубах. Власний стиль вони описують як суміш поп-панку, альтернативи та електроніки, а найширшу впізнаваність принесли сингли останніх років і другий альбом гурту.
В анонсі концерту ALIVE описав їх так: «дует, який з легкістю об'єднує різні музичні стилі та серця слухачів. У їхньому репертуарі зустрічаються елементи року, панку, постпанку, рейву, металу, електроніки та поп-музики... Гострі, сміливі й актуальні тексти переносять слухачів на емоційні гірки — від сміху до глибоких роздумів».
Субота, 16 листопада
Концерт поставили на суботу, 16 листопада 2024 року, з шостої до десятої вечора. «Цей вечір стане справжнім святом для поціновувачів якісної української музики», — писали організатори, і, судячи з того, скільки людей помістилося того дня в залі, обіцянку сприйняли серйозно.
Листопад в Ужгороді — це раннє смеркання й вологий вітер, тож контраст із тим, що коїлося всередині на Капушанській, вийшов особливо різким.
Малинова куля над сходами, фронтмен — у білому світлі на сцені
Що видно на фото
Усі ці кадри зняті на телефон — з балкона, зі сходів, із самої гущі. Саме тому вони так добре передають геометрію простору: два яруси, металеві сходи по обидва боки, червоні ферми під стелею й підвішені між ними великі світні кулі — синя, жовта, зелена, фіолетова, малинова.
А коли камера опускається вниз, у кадрі лишається тільки те, заради чого всі прийшли: суцільний ліс піднятих рук і телефонів, і десь попереду — фронтмен у білій сорочці з гітарою.
Коли світло гасне
Наприкінці вечора кольори змінилися: замість рівного білого — червоне світло, промені прожекторів навскіс і дзеркальна куля, що повільно обертається над залом. У такі хвилини навіть найгучніший панк-концерт стає трохи схожим на дискотеку — і це, здається, всіх влаштовувало.
Сусіди таки стерпіли
Назва гурту того вечора звучала майже як жарт про сам простір: підлога під ногами кількох сотень людей помітно двигтіла, а звук було чути далеко за межами будівлі. Але саме такі вечори лишаються в пам'яті цілими — не окремими піснями, а відчуттям, що ти був частиною чогось спільного.
Фото: ALIVE
