У великому індустріальному залі на Капушанській гасять прожектори, зсувають стільці ближче одне до одного і запалюють свічки. Так у ALIVE виглядав «концерт при свічках» з неймовірною співачкою, що тільки нещодавно виступила в найбажанішому залі для будь-якого музиканта у світі - Albert Hall, випускницею медіа-школи Alive Крістіною Сурмою.
Афіша, на якій майже нічого не видно
Плакат події зроблений так, ніби його навмисно приглушили. Зерниста чорно-біла світлина: дівчина із розвіяним вітром волоссям, обличчя майже сховане за пасмами. Угорі — логотип ALIVE. Синім, великими літерами — «КРІСТІНА СУРМА | 25/05 19.00». Знизу дрібно: «ALIVE. Концертний простір. Ужгород. Капушанська, 20». Ні жанру, ні опису, ні переліку хітів — тільки ім'я, дата й адреса.
Це той рідкісний випадок, коли афіша точно передбачає вечір: чим менше обіцянок на папері, тим уважніше слухаєш те, що зрештою звучить зі сцени.
Двоє за столиком і голос
На кадрах видно, як мало було потрібно для цього концерту. Крістіна сидить на червоному барному стільці з мікрофоном у руці, перед нею — пюпітр і друга мікрофонна стійка. Ліворуч, спиною до камери, — музикант у синьому светрі за компактною клавіатурою та ноутбуком: саме він вибудовував усю електронну канву вечора. Поруч на столику горять свічки, а замість сценічного світла — звичайний торшер із білим тканинним абажуром.
Тлом слугує сам простір: цегляна стіна, металеві гвинтові сходи, перфоровані панелі й глядачі, що сидять буквально в кадрі — на відстані витягнутої руки від виконавиці.
«On My Mind»
З того вечора зберігся концертний відеозапис однієї пісні — «On My Mind». Саме з цього відео зроблені кадри, які ви бачите тут: тому вони м'які, з характерною відеозернистістю, а не різкі, як фотографії. У певному сенсі це навіть чесніше — так вечір і виглядав для тих, хто сидів у залі: у півтемряві, без різких контурів, на межі світла свічки й екрана ноутбука.
Наостанок
ALIVE звик до гучних вечорів — до підсилювачів, барабанів і залу, що співає хором. Тим цінніші вечори, коли той самий простір уміє говорити пошепки. Дякуємо Крістіні за голос, з якого того травня почався тихий травневий вечір в Ужгороді, і всім, хто прийшов слухати його зблизька.
Фото: ALIVE
