The Вйо

Тридцяте травня 2024-го, 19:00. На сцену ALIVE виходить гурт, старший за більшість глядачів у залі, — The Вйо. Квитки коштували від 250 гривень, інформаційним партнером вечора було «Єден Радіо», а концерт тривав до пів на десяту.

Кобеляки, 1991

The Вйо заснували гітарист Сергій Підкаура та вокаліст Мирослав Кувалдін у Кобеляках на Полтавщині ще 1991 року — і саме з них в Україні починалося регі. У 1995-му гурт став лауреатом «Червоної Рути» з грайливою «Ганджою», а їхні касетні записи 1990-х, зокрема «Вироби з пластмаси», досі згадують серед знакових українських альбомів того десятиліття.

Сторінка події на сайті ALIVE описувала їх коротко й точно: гурт, який «стоїть біля витоків українського реггі» і «вже понад 20 років грає свою улюблену музику і дарує хвилі позитивних вібрацій слухачам».

Склад того вечора

Анонс називав трьох учасників: Мирослав Кувалдін — вокал, Сергій Підкаура — гітара, Ілля Клімов — клавішні та секвенція. Окремим рядком ішло те, що робить цей концерт більшим за концерт: від початку повномасштабного вторгнення Кувалдін — у лавах захисників, і саме заради таких вечорів гурт знову збирався разом.

На кадрах, що дійшли до архіву, здебільшого видно двох — вокаліста й гітариста, — тоді як клавіші й ноутбук стоять поруч, на невеликому столику біля сцени. Тим сильніше враження: майже весь звук того вечора тримався на голосі й одній гітарі.

Зелена афіша

Афішу зробили в дусі самого гурту — жодної урочистості. Яскраво-зелене тло, три чорно-білі вирізані постаті: гітарист із напівакустикою, вокаліст із простягнутою до глядача долонею і музикант, що жартівливо показує пальцями собі на скроні. Внизу — кольоровий логотип «the ВЙО», дата 30/05, час 19.00 і адреса. У куті — логотип «Єден Радіо».

Що видно на кадрах

Кадри, що збереглися, — це стоп-кадри з відеозапису пісні «Радію Я», знятого просто в залі. На них гітарист у жовтій футболці з кремовим Les Paul і вокаліст у костюмі з густим психоделічним орнаментом, який співає, майже не відходячи від стійки. Позаду — барабанна установка TAMA з підсвіткою, столик із клавішами, ноутбуком і плутаниною кабелів, торшер із тканинним абажуром.

І головна деталь оформлення: на LED-екранах за спинами музикантів крутиться зображення пальм, басейну й моря, а поверх нього світиться неонове «ВЙО». Наприкінці травня, у залі без вікон, це працювало як маленька відпустка на дві години.

Наостанок

Є гурти, яких не треба представляти: досить одного акорду, і зал уже підспівує напам'ять. The Вйо в Ужгороді зіграли саме так — просто, тепло і без жодної спроби здаватися більшими, ніж вони є. Дякуємо музикантам за цей вечір і всім, хто того четверга прийшов на Капушанську, 20.